ЯК МИ ДІДУХА ВИГОТОВЛЯЛИ

Напередодні свята у гімназійному музеї Бородай Олег Васильович провів майстер-клас по виготовленню Дідуха. Учні 1(5)-х - 5(9)-х класів долучилися до давньої української традиції. Діти залюбки створювали самі, своїми власними руками оберіг для родини та оселі, яким можна прикрасити домівку та зробити свято Різдва ще більш затишним та родинним.

Савчук Олег Анатолійович познайомив гімназистів з цікавими історичними фактами.

Є в українській культурі такий автентичний символ свята Різдва – Солом’яний Дідух. Традиційно як тільки вставала перша різдвяна зірка, 6 січня до хати заносили святковий сніп – Дідух. При цьому приказували: «Дідух – до хати, біда – з хати».

Сніп впускав до хати святковий настрій, мир, добробут, затишок – вірили наші діди. Ще з Біблії та її притч ми пам’ятаємо, що саме в стайні народився Ісус Христос. Стояв холод, і Йосип побачив у стіні шпарину, яку затулив снопом, і в стайні стало тепліше. Цей його вчинок і створив звичай застеляти на Різдво сіном хатню підлогу, а на чільному місці ставити в кутку Дідуха. Його ще інакше називали «дідом», «колядником», «колядою», «снопом-раєм».

Слово «дідух» прийшло зі старослов’янського і в перекладі означає «дух предків». Символізує родоначальника сім’ї – Діда. Дідух уособлює місце для духів, предків, дідів, захисників та покровителів будинку. Це символ святого відродження живого, що є на світі. Це жертва кращого снопа природі та її силам і духам. Дідух міг мати три, п'ять чи сім ніг.

Виготовлявся він всією сім’єю, і на його виготовлення брали колоски жита, вівса, пшениці – необмолочені, як є. Прикрасами слугували сухі квіти, ягоді калини, різнокольорові стрічки.

Олег Васильович ретельно готувався до майстер-класу –  знайшов матеріал для виготовлення, колоски та солому.

Ось поради по виготовленню Дідуха. На самого найменшого «дідушка» потрібно знайти не менше двадцять колосків. Щоб зручніше було плести, перед роботою краще ненадовго замочити сировину в гарячій воді – це зробить їх м’якшими та більш еластичними. Потім колоски треба розкласти за розмірами. В кожному пучку буде по сім штук – це є символ сім’ї, семи поколінь, днів тижня. Мотузкою пучечок рівно перев’язується, при цьому треба бути обережним, але в’язати міцно. Далі пучки треба зібрати разом, докупи, «східцями» - так вийде пишна «голова» снопа. Зав’язується сніп під самими колосками, дуже туго, тому що пізніше солома висохне і вузол послабшає. З боків треба ще примотати два пучки, кожен по сім колосків – це будуть «вуса». Може бути ще й «борода». Десь на середині перев’яжіть снопа мотузкою ще раз, не соромтеся проявляти фантазію. Зробіть Дідуху ноги: розділіть на три, п’ять чи на сім частин, в залежності від кількості колосків. Кожну ногу перев’яжіть в двох місцях – у основи та внизу. Сніп можна зробити більш стійким – для цього треба в основу вставити кілька міцніших соломинок. Далі ноги обрізати, дуже акуратно. Ну і нарешті прикрашайте своє власноруч зроблене різдвяне дерево, Дідух – керуючись власним смаком та фантазією. Такими декораціями можуть бути мальовничі стрічки, ляльки-мотанки, сухоцвіт, калина тощо.
Пропонуємо переглянути майстер-клас по виготовленню Дідуха, який проводять учениці-учасниці етногуртка "Рідна хата" :

Сьогодні дерево Роду як старовинний оберіг потроху вертається в наше життя та домівки. Не можна сказати, що він залишився в нашій історії – поціновувачі можуть знайти його готовий або замовити в майстернях соломоплетіння, чи взагалі навчитися самостійному їх виготовленні, як це робили гімназисти.

Давня українська традиція відроджується.