НУШ

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА(НУШ)

СТАРТ РЕФОРМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ.

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ.

1 вересня 2018 року  стартувала повномасштабна реформа загальної середньої освіти, учні всіх перших класів України,   у тому числі  60 учнів 1-х класів Краматорської української гімназії, почали  навчатись за новим  Державним стандартом  початкової освіти.

Це довготермінова реформа, але сьогоднішні школярі повинні відчути зміни й отримати кращу якість освіти вже сьогодні.

 НУШ.  ЗМІНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ  НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В 1-Х КЛАСАХ

У КРАМАТОРСЬКІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ.

ЯК ЗМІНИЛИСЯ  МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ЗМІСТ У ГІМНАЗІЇ?

Кожного ранку проводяться ранкові зустрічі, під час яких діти обмінюються новинами, дізнаються  про плани на день.

Повсякденне навчання  цікаве та успішне.  Для підвищення цікавості дітей знання з різних галузей поєднуються в інтегровані теми.

Навчальні заняття в рамках кожної теми організовані як «міні-уроки», які переходять в активну діяльність дітей в малих групах.

Планування тем здійснюється за активної участі самих учнів за схемою:

«Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».  Таким чином формується почуття відповідальності учнів за свій час і свій вибір.

ЩО ЗМІНИЛОСЯ  У КЛАСНІЙ КІМНАТІ?

Освітнє середовище організоване таким чином, щоб кожна дитина почувала себе у класі затишно і безпечно, а кожен клас відображав ту спільноту дітей, яка там навчається.

Навчальний простір   у перших класах Краматорської української гімназії з 1 вересня 2018 року облаштований так, щоби задовольнити  індивідуальні потреби кожної дитини та сприяти  роботі дітей в малих групах. Переконані, що спільна робота у шкільному колективі сприятиме  розвитку взаємоповаги і відповідальності.

Водночас,  у класі є місця, де дитина може побути наодинці. Так само виділено місця, де  діти  можуть  зберігати  особисті речі .

Стіни і меблі не лише класної кімнати, а й у коридорах, використовуються для розміщення робіт учнів. Така увага до дитячої праці й творчості підвищує їхню самооцінку і формує гідність.

У підготовці до нового навчального року ми врахували безліч речей.  

 Ми поєднали  різні компоненти в систему семи навчальних зон: Відкриттів, Новин, Матеріалів, Комунікативна і Тематична Зони, Зона Вчителя і Зона Тиші.

ЗОНА ВІДКРИТТІВ

Це зона для всіх тих речей, що розпалюють уяву дитини. Вона містить мистецькі та крафтові матеріали, настільні ігри, веселі книги та журнали.

ЗОНА НОВИН

Зона Новин допомагає  управляти своїм класним календарем, запланованими завданнями і проектами,святами, урочистостями. Тут показано і прогноз погоди, температура повітря та світові новини. Тут учні можуть ділилися особистими або навчальними новинами.

ЗОНА МАТЕРІАЛІВ

Зона Матеріалів створюється для того, щоб підготуватися до роботи. Тут можна знайти розкласти олівці, ручки, маркери, степлери, ножиці, папір, клей, стрічки, скріпки, тканину, паперові рушники, довідкові матеріали, методичні посібники, довідники, підручники, блокноти і журнали.

КОМУНІКАТИВНА ЗОНА

Ця зона задовольняє кілька цілей. Тут учням можна нагадувати, що ми всі працюємо для досягнення спільної мети. Ця зона для обговорень того, що було вивчено,  для заведення нових знайомств, для запитань-відповідей, а також рефлексій. Ці обговорення дають вчителю можливість оцінити прогрес дитини й отримати інформацію на майбутнє.

ЗОНА ТИШІ

Ділити простір класу, коли у ньому 30 учнів, не завжди легко. Деякі учні воліють працювати на самоті, тоді як іншим просто потрібна Зона Тиші, щоб робити завдання, читати, писати, рахувати або рефлексувати. Запасний стіл і стільці в кутку кімнати можуть бути використані для Зони Тиші.

ТЕМАТИЧНА ЗОНА

Ця зона відводиться для технічних інструментів, тематичних  книг, ігор. на стіну візуальні ефекти і реальні об’єкти.

ЗОНА ВЧИТЕЛЯ

Зона вчителя – маленький оазис. Вона допомагає управляти  учителю всіма професійними обов’язками. Ця зона – це професійний простір учителя.

У  приміщенні та класах  у Краматорській українській гімназії комфортно та безпечно.

ЯК ДОПОМАГАЮТЬ БАТЬКИ?

Відомо, що до  початкової школу дитина вже потрапляє з великим багажем знань і навичок. Вона вміє розмовляти, їсти, одягатися, орудує простими знаряддями, доглядає за собою, має навички гігієни. Батьки – це перші вчителі й найкращі знавці своєї дитини.

Ми прикладаємо усі зусилля для того, щоб разом із батьками утворити партнерство, у центрі  якого знаходиться дитина.

Батьки можуть співпрацювати з учителем у такий спосіб:

1. брати участь у постійному діалозі, у тому числі – у батьківських зборах;
2. організовувати додаткову комунікацію (групи у месенджерах, інформаційні розсилки, «батьківські зустрічі», обміни книжками та іграми);
3. допомагати в організації заходів, проведенні класних і позакласних занять.

Коли батьки співпрацюють з учителем, дитина бачить, що всі значимі для неї дорослі піклуються про неї. Відтак зростає і самоповага.

Об’єднання зусиль учителів і батьків сприяє особистісному зростанню дитини і полегшує засвоєння матеріалу. Ось чому важливо зробити  нашу нову школу і дім одним цілим для дитини.

Роль учителя змінюється Крім передачі знань учитель буде формувати спільноту, сприяти формуванню позитивної самооцінки, розвивати ключові навички для життя. Зокрема, будуть виховуватися цінності свободи і відповідальності. Вміння формувати і відстоювати власну точку зору, слухати інших, ділитися, досягати компромісів. Разом з учителем учні  уже розробили  правила поведінки в класі. Відтак: разом – ми сила.

 Виступ Сезько Т.А., заступника директора на батьківських зборах щодо результатів адаптації учнів 1-х класів до навчання. Адаптаційні акценти для батьків. Оцінювання в Новій українській школі: ресурс для розвитку замість вироку. Що таке формувальне навчання.

НУШ:  ВИХОВНА РОБОТА.

ТЕМА ТИЖНЯ: «Я І МОЯ БАТЬКІВЩИНА»

Завдання, яке перед собою ставили педагоги гімназії на тиждень вивчення теми « Я і моя Батьківщина»:

o   формувати почуття любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, школи, міста);

o   допомагати дітям усвідомлювати себе і свою родину як частину Батьківщини;

o   виховувати повагу до українських воїнів – захисників України;

o   виховувати шанобливе ставлення до державних символів України, української історії; почуття власної гідності як представників свого народу;

o   толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

На кінець тижня учні знатимуть:

o   що таке мала батьківщина і Батьківщина – велика Україна;

o   державні символи України;

o   що українські воїни-герої захищають Україну;

o   які маємо традиції, свята.

вмітимуть:

·         розповідати про свою родину, Батьківщину;

·         розпізнавати державні символи України, тлумачити їх походження;

·         висловлювати власну думку (зокрема й письмово, за допомогою малюнкового письма), стосовно малої і великої Батьківщини, ставити запитання й відповідати на них;

·         створювати вироби / художні твори на тему родини, Батьківщини, захисників України.

Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася.

Патріотичне виховання у початковій школі має вирішувати широке коло завдань. Це і виховання любої до рідного дому, сім'ї, школи; виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.

Молодший шкільний вік– період становлення особистості,  має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і належить почуття патріотизму.

Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також необхідно навчити її  сумлінно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.

Патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, воно об’єднує всі сторони особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну із сторін для отримання єдиного результату.

МАРШРУТНИЙ  ЛИСТ

МЕТОДИЧНОЇ НАРАДИ

«Про створення комфортного психологічного клімату для успішного навчання. Головні аспекти адаптації учнів 1-х, 1(5)-х кл. Перші кроки впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Наступність »

Дата проведення:19 листопада 2018 р.

Відповідальна: СЕЗЬКО Теяна Анатоліївна, заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель української мови та літератури, який викладає у 1(5) класі.

Члени творчої  групи: ВОЛЧЕНКО Тетяна Анатоліївна, КРОЛІВЕЦЬ Наталія Миколаївна, класоводи 1-х класів, МЕЛЬНИК Ірина Романівна, ЄРМОЛІНА Ганна Михайлівна, класні керівники 1(5)-х класів, ЧЕНАКАЛ Ольга Павлівна, учитель англійської мови, ДАНИЛЬЧЕНО Ганна Яківна, учитель математики, СОПІНА Ольга Олексіївна, учитель німецької мови.

МЕТА:

• виявити свої успіхи і недоліки у роботі, спланувати подальшу роботу щодо впровадження нового Держстандарту початкової освіти;
• узгодити дії вчителів-предметників, класних керівників, батьків щодо пошуку і виконання конкретних кроків у вирішенні актуальних проблем адаптації;
•  реалізувати принцип  наступності у роботі початкової та основної школи як засобу зміни внутрішньої позиції педагога щодо розуміння, сприйняття учня;
• створити систему загальних поглядів на використання правила наступності ;
• привернути увагу до проблеми збереження здоров'я всіх учасників процесу;
• обговорити основні проблеми , що виникають у роботі з учнями 1-х,5- х класів  та окреслити шляхи їх вирішення.

Завдання засідання:

      розробити рекомендації для створення системи комфортних взаємин учителя і учня,учителя та батьків,учнів та батьків

      розпізнавати  дітей з підвищеним рівнем тривожності й надати їм підтримку.

Ми за:

• конструктивні поради, які можуть активізувати діяльність педагогічного колективу;

• добрі, цікаві ініціативи;

• здорову критику.

Ми проти:

• самозвітів без критичних поглядів;

• млявих «промов із листка»;

• байдужості.

Ми за творче, ініціативне й новаторське ставлення до роботи, яке є критерієм соціальної активності вчителя.

ДЕЯКІ ВИСНОВКИ МЕТОДИЧНОЇ НАРАДИ

       З початкової школи виростає вся освіта. Зміст самої назви «початкова школа», «школа І ступеня» визначає роль цієї лан­ки й особливу відповідальність вчителів за якість результатів. Перш за все це пов'я­зано з тим, що саме в цьому віці поступо­во провідною формою діяльності стає на­вчальна. Важливим є й те, що початкова школа — це вік шкільної освіти, багатий на свої ресурси, які треба своєчасно вияви­ти і розвинути. Розвитку сприяє пластич­ність психіки молодших школярів, їх го­товність до сприйняття нового, природна допитливість, емоційність.

      Усе це створює унікальні можливості для повноцінного виховання, навчання і роз­витку дітей цього віку. Отже, початкова школа — це базис освіти. Фундаментом якісної освіти є перш за все багатокомпо­нентний зміст початкової освіти та мето­дичне забезпечення.

       Гострою залишається проблема наступності. Недостатня увага до реалізації принципу наступності на перехідному етапі впливає на якість знань, рефлексію, може призвес­ти до погіршення здоров'я, бо нові умови навчання у 5-му класі пов'язані з високими вимогами до інтелектуального й особистісного розвитку, ступеня сформованості вмінь і навчальних дій.

        Рівень розвитку п'ятикласників різний: у одних він відповідає умовам успішності їх подальшого навчання; у інших ледве сягає допустимої межі. Тому цей перехід­ний період може супроводжуватися різного роду труднощами, які виникають не тільки у школярів, але й у вчителів. Для попере­дження можливих негативних явищ психо­логам необхідно провести спеціальну робо­ту з виявлення потенційної «групи ризику» дітей, чиє подальше навчання і виховання пов'язані з суттєвими труднощами.

        У цей період відбуваються зміни психіки дитини. Засвоєння нових знань, нових уявлень дитини про навколишній світ пере­будовує життєві уявлення дітей, які  скла­лися раніше, а шкільне навчання сприяє розвитку теоретичного мислення у доступ­них дітям цього віку формах.

       Завдяки розвитку нового рівня мислення відбувається трансформація всіх інших психічних процесів (за словами Ельконіна, «пам'ять починає мислити, а сприйняття -  думати»).

       Тому саме ця перебудова разом з розвитком теоретичного мислення складає основний зміст розумового розвитку у молод­шому шкільному віці, тобто мислення у поняттях сприяє виникненню по завер­шенні молодшого шкільного віку рефлек­сії, яка є новоутворенням, перетворює не тільки пізнавальну діяльність школярів, а й характер їхнього ставлення до оточуючих і до самих себе.

         Слід зазначити, що якщо молодший шкіль­ний вік - це вік початкового «ознайомлен­ня» з навчальною діяльністю та її основними структурними компонентами, то наступ­ний етап — це оволодіння самостійними формами роботи, етап розвитку інтелек­туальної, пізнавальної активності учнів, яка стимулюється відповідною навчально-пізнавальною мотивацією.

        Від того, як відбувається початковий етап навчання у 5-му класі, залежать успішність переходу до якісно іншої навчальної мотивації, яка спрямована не тільки на отримання  нової інформації, нових знань,  але й на пошук спільних закономірностей, а голов­не,— на засвоєння самостійних способів здобуття цих нових знань. Тому вже з початку навчання у середній школі розши­рюється саме поняття «навчання» (воно не лімітовано навчальними програмами, ви­конанням завдань тощо, а стає самостій­ним та цілеспрямованим).

       Найважливішою сферою, яка характери­зує рівень готовності дитини до навчання в основній школі, є соціальний розвиток, тобто ті якісні зміни, від яких залежить можливість жити в суспільстві, взаємодіяти з іншими людьми, дітьми і дорослими. Соціальний розвиток насамперед характе­ризується рівнем засвоєння дитиною різ­них норм і правил поведінки.

     Подолання дезадаптації школярів в умовах переходу з початкової ланки до середньої—одна з головних проблем у навчаль­но-виховному процесі. Саме дезадаптація може бути наслідком порушення принципу наступності.

      П'ятий клас — один з визначних етапів у житті людини. Це не просто перехід від одного ступеня до іншого. У початковій школі провідною  була пізнавальна діяль­ність, головні спрямування дитини були зорієнтовані на навчання, для неї було важливе схвалювання вчителя, батьків за успіхи у навчанні. Було цікаво вчитися, пізнавати нове!

     На час переходу у 5 клас діти вивчили ази наук. Все більше на перший план  виступає бажання спілкуватися з однолітками, бути прийнятим та визнаним. Тому на емоційне самопочуття дитини все більше впливає те, як складаються  її стосунки з товаришами. Суттєво змінюється характер самооцінки школярів цього віку (в цей перехідний пе­ріод можна говорити про кризу самооцінки). Незадоволення собою поширюється і на навчальну діяльність, здавалось би, вже опановану діяльність.

     В результаті виникає психологічна незахищеність перед новим етапом розвитку, незадоволення собою, взаєминами з іншими критичність результатів навчання. Все це може стати, з одного боку, стимулом до розвитку, а може й негативно відбитися на характері, стати перешкодою для повно­цінного формування особистості.

     Проблемним на перехідному етапі для п'ятикласників є складність адаптації у відно­синах з новими вчителями-предметниками, яка супроводжується часто конфліктами, взаємним незадоволенням. Авторитетний вчитель зникає, а на його  місце приходять декілька, кожний зі своїми вимогами та підходом. Дитина губиться,і, і якщо пер­ші кроки взаємин невдалі, шукають винуватого: частіше вчителя, рідко — себе.

     Тому для класного керівника необхідними  є м’якість, увага, переживання за дитину, не допускається покарання. Перебудова  існуючого стереотипу -- справа нелегка,  яка потребує багато зусиль  і часу.  Процес, протягом якого йде становлення особистості п’ятикласника, залежить від того, наскільки успішно буде проходити перехідний етап.  Як може проявлятися дезадаптація? У вигляді реакції активного протесту (агресивність, негативізм  у відносинах, напруженість, роздратованість); у вигляді  пасивного протесту (депресія, наявність страху,  відсутність інтересу до навчання,  шкільного життя); у вигляді реакції тривожності (невпевненість, напруженість, нестійкий контакт з однолітками).

       З метою визначення ефективності взаємодії «педагог — учень» у Краматорській українській гімназії  було проведено тестування та анкетування учнів, запропоновано написання незакінченого твору тощо.Проводилася також робота з батьками (батьківські збори, анкетування батьків).

   Здійснюючи дослідження,  ми переконалися в тому, що  учні 1-х, 1(5)-х класів адаптувалися до нових умов життя, проблеми, які були виявлені, потребують вирішення і обов’язково будуть вирішені. Переконалися у тому, що для вирішення проблеми дезадаптації необхідна спільна робота з батьками.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

учителям – предметникам

1.Враховуйте труднощі адаптаційного періоду, вікові особливості п'ятикласників при виборі термінології, доборі методичних прийомів.

2.Не перевантажуйте учнів надмірними за обсягом домашніми завданнями, дозуйте їх з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку.

3.Стежте за темпом уроку — високий темп заважає багатьом дітям засвоювати матеріал.

4.Налагоджуйте емоційний контакт з класом.

5.На засіданнях  кафедр   відпрацюйте  методичні рекомендації до викладання навчальної дисципліни.

6.Продовжуйте розвиток та формування ключових компетентностей дітей.

7.Налагоджуйте емоційний контакт з батьками школярів.

8.Ніколи не використовуйте оцінку як засіб покарання учня. Оцінка досягнень повинна орієнтуватися на успіх, сприяти мотивації навчання, а не її зниженню.

9. Фіксуйте позитивну динаміку в розвитку кожного учня (не порівнюйте Катерину і Миколу, а порівнюйте Миколу сьогодні і вчора).

10.Розвивайте навички самоконтролю, вміння оцінювати свою роботу й роботу класу. Не бійтеся визнавати свої помилки. Постійно аналізуйте «плюси» і «мінуси» у своїй роботі.

11. Використовуйте різні методики в групах, парах, індивідуально.

12. Не утворюйте психотравмуючих ситуацій при виставленні оцінок за контрольні роботи, семестрові тощо. Виставляйте оцінки не формально, а з урахуванням особистісних досягнень кожного учня.

13. Почуйте та побачте кожну дитину.

2019-2020 н.р.

ОСВІТНІЙ ПРОСТІР  ДЛЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ  

КРАМАТОРСЬКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

ЯКИЙ МИ СТВОРИЛИ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР У КРАМАТОРСЬКІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ ДЛЯ УЧНІВ 1-Х КЛАСІВ, ЯКІ ПРИЙШЛИ НАВЧАТИСЯ З 1 ВЕРЕСНЯ 2019 Р.?

У шкільному житті щодня перетинаються три великі групи: учні, вчителі і батьки. І кожна з них має свої інтереси і пріоритети.

Однією з основних концептуальних засад реформування в межах Нової української школи є створення сучасного освітнього середовища, яке сприятиме творчому розвитку й мотивації учнів до навчання.

Учнівське місце повинно бути одномісним та зручним, а навчальний простір шкіл поділений на тематичні зони, місця для ігор та відпочинку.

Як вийти з ситуації, коли за вимогами реформи  ми повинні змінити освітній простір, а реалії життя доводять, що для виконання  завдання немає площі, приміщень. Як діяти?

Що таке «освітній простір»?

У зв’язку з тим, що в Новій українській школі зросте частка проектної, командної та групової діяльності під час занять, урізноманітнюються й варіанти організації навчального простору в класах. Головний документ, який визначає як треба влаштувати освітній простір у НУШ є спеціальні «Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи», затверджені наказом МОН від 23.03.2018 № 283.

Але спершу варто з’ясувати, що таке освітній простір. Доктор педагогічних наук Анжеліка Цимбалару в авторській статті «Освітній простір: сутність, структура і механізми створення» розглядає «освітній простір школи» як просторово-предметний компонент — предметні засоби, сукупність та певне розташування яких створює умови для організації потрібних дій суб’єктів. Він уміщує виховний, розвивальний, навчальний, педагогічний простори тощо.
Окрім цього, науковиця визначає освітній простір школи як складне утворення, що складається з освітнього простору кожного учня, кожного вчителя, кожного з батьків тощо; як подій, у яких здійснюються різні види діяльності кожного учасника освітнього процесу з освоєння шкільного середовища, необхідні для задоволення їхніх освітніх потреб.

Це засіб змінити зовнішнє з метою його перетворення в індивідуальне. Таке розуміння ґрунтується на дослідженнях, які доводять, що освітній простір вибудобується навколо особистості, оскільки лише їй притаманна діяльність, завдяки якій освоюється освітнє середовище.

Адже Нова українська школа працюватиме на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти, максимально враховуватиме права дитини, її здібності, потреби та інтереси, цим критеріям повинен відповідати й освітній простір. Окрім класичних варіантів організації навчального простору в класі, використовуватимуть новітні, наприклад, мобільні робочі місця, що легко трансформувати для групової роботи.

До того ж організація освітнього простору навчальних кабінетів потребує широкого використання нових IT-технологій, мультимедійних засобів навчання, оновлення навчального обладнання. Усе це здійснюватимуть через організацію 8 осередків .

8 осередків НУШ

·        Осередок навчально-пізнавальної діяльності з відповідними меблями.

·        Змінні тематичні осередки, у яких розміщують дошки/фліпчарти/стенди тощо.

·        Осередок для гри, обладнаний настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор.

·        Осередок художньо-творчої діяльності з поличками для зберігання приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт.

·        Куточок живої природи.

·        Осередок відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м’яким покриттям.

·        Дитяча класна бібліотечка

·        Осередок учителя, оснащений столом, стільцем, комп’ютером, полицями/ящиками, шафами для зберігання дидактичного матеріалу тощо.

Освітній простір — це трохи більше, ніж облаштування. Його головний принцип — те, що ми бачимо в класі, має відображати події, які відбуваються, а також висвітлювати особливості школярів та вчителів, які там навчаються і навчають.

---

Сьогодні у Краматорській українській гімназії облаштовано для  першокласників 4 класні кімнати та зона відпочинку для дітей. З 1 вересня 2019 р. у навчальному закладі навчається 102 дитини у 1-а,1-б, 1-в та 1-г класах, з них 1-б клас – інклюзивний.

За сучасною концепцією, парти і стільці є модульними, тобто такими, що навіть дитина може їх легко переставляти. Адже робота в класі  не передбачає постійного сидіння в три ряди обличчям до дошки.

Різні види роботи вимагають постійної зміни локацій: дітям потрібно працювати в парах, у групах по 3-4-6 осіб. До того ж меблі також адаптовані до зросту дітей.

Сучасний освітній простір обов’язково передбачає зону, де можна постелити килим для заняття з ранкового кола. Але на сьогодні, коли наповнюваність класу до 30 учнів та  невелика площа приміщення не дозволяють розташовувати килим у класі.Тому у гімназії ми використовуємо пуфи або  площу коридора для проведення ранкових зустрічей та підбиття підсумків.

Відкриті шафи

У відділеннях шаф у класах стоять методичні матеріали, книги та предмети, які діти використовують під час уроків. Учні можуть їх спокійно взяти і так само без нагадувань поставити назад. Матеріали  зручно розташовані, учні мають до них легкий доступ.

---

А от предмети, які можуть становити небезпеку для дітей,  тримаємо окремо.

Для малювання у коридорах гімназії розташовані спеціальні плівки, які наклеяні на стіни, щоб  там писати. Вони дуже зручні у використанні, не надто дорогі і не псують стіну. Додатково у класах є дошки, фліпчарти, на яких можна магнітами прикріплювати матеріали для конкретного уроку. А також спеціальні дошки у коридорах, на яких ми розміщаємо творчі роботи учнів.

У кожному класі є мультимедійна дощка. У комплекті до неї є  комп’ютер і проектор. Діти із захопленням спостерігають за 3D-картинками. А ще більше школярам подобається самим «тачити» та перегортати пальцями об’єкти.

Однак мінус у тому, що більш ніж двоє дітей не зможуть продуктивно працювати біля такої дошки. Решта в цей час сидять і спостерігають.Ефективно використовується дошка для демонстрації відеопрезентацій, мультфільмів, завдань загального характеру, для проведення хвилинок відпочинку або музичного супроводу. Отже, дошка  річ незаміння.

Фіксовані  портрети у приміщенні класу.

У сучасному класі портрети  ми  змінюємо  згідно з тематичними зануреннями.

---

Наприклад, під час Шевченківських днів на стінах з’являться портрети Тараса Григоровича, а коли світ відзначатиме ювілеї Лесі Українки, Ісаака Ньютона, Альберта Ейнштейна та інших — не зайвими будуть їхні портрети в класі.

У кожному  класі розміщено  гімн України та державну символіку.

Бібліотека в кожному класі

У кожному класі та  коридорі є  міні-бібліотека із книжками (це полички-дерево та коробки), орієнтованими на вік дітей. Так кожна дитина щодня зможе самостійно обирати саме ту книгу, яка їй до вподоби.

Важливо, щоб книгу можна було прочитати за 10-15 хвилин (для молодшої школи).

Питна вода

Вода дає швидкий кисень, який надходить у мозок, отож працездатність підвищується.

У гімназії  встановлено біля приміщення їдальні (перший поверх) фонтанчик з питною водою, є кулери з водою у кожному класі, а також діти  можуть приносити свої пляшки, які завжди мають під рукою.

Friendly-середовище формуємо разом з дітьми

Багато речей, які стають частиною освітнього простору, школярі формують разом з учителями. Навчальне середовище має постійно змінюватися й доповнюватися протягом навчального року.

Передусім візуальний освітній простір повинен нести інформацію про учнів та вчителів. Це зближує. У класі  є осередки, які будуть заповнюватися візуальними розповідями дітей.

У класах є  «Дошку настрою», «Наші правила»,  результати групових робіт учнів — після презентації проектів і тем ці аркуші  прилаштувуються  на стінах,  «Стіна слів». Вона необхідна для того, щоб нові слова, значення та правопис яких діти не знають, були перед їхніми очима.

Осередок для гри, обладнаний настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор.

Це особливе місце, де діти мають змогу займатися улюбленою справою: скласти пазли, погратися з улюбленою іграшкою, поскладати ЛЕГО.

Освітній простір сьогодні працює на дитину та для неї. У Краматорській українській гімназії затишно та безпечно. Створено належні умови для комфортної роботи  педагогів, дітей та їх батьків.