Носити не можна відмовитися: розставляємо акценти у
питанні шкільної форми
Журнал «На Урок»
Поговоримо
про шкільну форму.
Днями Президентом України було підписано
указ про визнання таким, що втратив чинність, указу від 1996 року «Про шкільну
форму для учнів середніх закладів освіти». Це означає, що тепер ніхто точно не
має права змусити батьків одягати своїх дітей у форму.
Цей указ давно був приводом для чвар між
батьками та деякими шкільними адміністраціями. У квітні на сайті Електронних
петицій навіть було розпочато збір підписів (уже вкотре!) за скасування
обов’язкового носіння форми. І хоча необхідної кількості голосів набрано не
було, але указ все одно скасували.
Утім, у МОН давно говорили про те, що
змушувати дітей вдягатися у форму ніхто не може, все має бути добровільно. І
навіть якщо пункт про дрес-код є у статуті школи, адміністрація перш за все має
порадитися з батьками. Та проблема, попри заяви МОН, все одно нікуди не
зникала. Та чи зникне і зараз? Давайте і ми спробуємо розглянути всі аргументи
сторін та розібратися у цьому складному питанні: шкільна форма потрібна чи ні?
1. Шкільна
форма закриє питання дискримінації
Так. Задум був цілком справедливий:
однаковий одяг не давав би змоги матеріально виділитися, а учнів планували
забезпечити недорогою шкільною формою (соціально незахищені категорії населення
мали взагалі отримати її безкоштовно). Зараз батькам доводиться купувати форму
самостійно, подеколи обмежується лише традиційним «білий верх – чорний
низ», але все одно всі діти у школі вдягнуті приблизно однаково. І от уже ніхто
не має змоги похвалитися модним брендом.
Ні. Швидко виявилося, що форма –
недешеве задоволення, а її купівля добряче вдарить по сімейному бюджету. Більше
того, інколи батьків змушували купувати форму в певних підрядників та ще й за
завищеними цінами. І далеко не завжди одяг був якісним. І тут проблема
«матеріального виділення» стала як ніколи гостро: якщо більшість батьків
вирішувала придбати дорогу форму, менш забезпечених людей ніхто не слухав. Тож
їм залишалося або підкоритися рішенню більшості, або піти проти, наражаючися на
конфлікт і з іншими батьками, і зі шкільною адміністрацією. Дуже багато історій
про це є у групі «Батьки SOS».
2. Шкільна
форма незручна
Так. Джинси – дуже зручний
одяг (якщо вони правильно підібрані, звісно), і з цим дуже важко сперечатися. І
брюки або спідниці (принаймні ті, які пропонуються до більшості форм), просто
не здатні з ними конкурувати. Діти дуже активні та непосидючі, це й не дивно,
адже навкруги стільки нового та цікавого! Тому дійсно, суворий дрес-код тут
недоречний.
Ні. Форма може бути зручною, це
доводить досвід інших країн. Тільки необхідно серйозно підійти до проблеми та
розробити відповідні фасони. Або ж узяти приклад з Ізраїлю, де діти ходять у
футболках та шортах, чи Китаю, де учні носять спортивні костюми. Але тут ще
треба працювати з уявленнями багатьох людей про те, що шкільна форма, це лише
брюки/спідниці/сорочки/блузки тощо.
3. Шкільна
форма не дає проявити індивідуальність
Так. Форма всіх зрівнює – з цим
погодяться і її прихильники, і противники. А коли всі рівні, то чому заздрити?
Але тут ми підходимо до іншого питання: якщо всі рівні, чого прагнути? Якщо ми
хочемо виховати креативну та сильну особистість, то не варто починати з
обмежень, навпаки, необхідно дати свободу дій. І можливість обирати будь-який
одяг у цьому випадку відіграє величезну роль.
Ні. Проявити свою індивідуальність
через одяг дуже просто, але цього недостатньо для того, аби стати креативною
особистістю. Креатив потрібно виховувати та розвивати, і в учителів є для цього
дієві навчальні інструменти. І одяг тут не має великого значення.
4. Шкільна
форма дисциплінує
Так. Дрес-код завжди накладає відбиток
на особистість. Якщо ти одягаєшся певним чином, то і поводиш себе відповідно.
Це правило дійсно працює, хоча не завжди і не з усіма.
Ні. Вважається, що вдягнені певним чином
діти будуть більш дисциплінованими та охоче дотримуватися правил та стандартів.
Але чи так це насправді? Чи захочуть діти менше бігати та пустувати, якщо
вдягнути їх у діловий костюм? Давайте відверто: навряд. Бо такий вік. І це
нормально.
5. Шкільна
форма – ознака престижу
Так. У багатьох країнах
світу це дійсно так. Є школи, навчання в яких вважається престижним,
наприклад, Eton College. Такі школи мають довгу славетну історію і діти
дуже пишаються тим, що навчаються тут, а отже із гордістю носять шкільну форму.
Ні. Чи багато в нашій країні шкіл з
такою історією? Відповідь на це питання ми всі знаємо і сподіваємося, що таких
шкіл буде дедалі більше. А поки що зауважимо, що у багатьох відомих школах
світу учням будуть раді незалежно від того, що вони одягнуть.
Зверніть увагу: відміна указу не
означає, що дітям, які з задоволенням носили шкільну форму, доведеться із нею
розпрощатися. Це говорить лише про те, що носити її не обов'язково. А як у
ваших школах ставляться до питання учнівського одягу? Давайте разом
розберемося, що краще!
Немає коментарів:
Дописати коментар