ПЕРЕМОГА ГІМНАЗИСТІВ У КОНКУРСІ ВІДГУКІВ НА УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ "ЧИТАЙ-ПИШИ"

 Вже третій рік поспіль школярі й школярки Донецької, Луганської, а з минулого року і Харківської областей беруть участь у конкурсі відгуків на українські книжки «Читай-пиши». 

Конкурс заснували Благодійний фонд Сергія Жадана та простір дитячого читання BaraBooka, з 2020 його співорганізатором є Український Інститут книги, а з 2021 — і видавництво Vivat. Постійні партнери — фонди Ukraine Charity i Razom for Ukraine та агенція Bagels & Letters.

Журі конкурсу: Сергій Жадан, Андрій Курков, Ганна Улюра, Ірина Славінська, Анастасія Музиченко, Ярослав Підгора-Гвяздовський, Таня Стус, Галина Ткачук, Маша Сердюк.

Цей проєкт, говорять організатори, орієнтований у майбутнє. «Чим важливі освітні та творчі конкурси? Тим, що вони, так чи інакше, стосуються майбутнього. Майбутнє не починається завтра. Воно формується сьогодні. Зокрема — освіченістю й креативністю наших дітей», — переконаний письменник Сергій Жадан.

Щоб узяти участь у конкурсі, треба було прочитати книжку українського автора або авторки, обговорити її з друзями або просто добре подумати і — зробити на нею рецензію або відеопрезентацію.

Кожного року наши гімназисти посідають призові місця. Цей рік не виключення. Вітаємо переможців конкурсу «Читай –Пиши-2021» у номінації «Текстові рецензії»   - Бобулича Ігора, учня 10-б класу та його наставника Сезько Тетяну Анатоліївну 

та Романенко Анастасію, ученицю 10-а класу, яка посіла призове місце у номінації «Відеорецензія»

Призовий фонд конкурсу влаштовано таким чином, щоб задовольнити різні дитячі бажання. По-перше, усі 12 переможців і переможиць приїдуть улітку до Харкова, де зможуть не лише розважитися, а й побачити як працює велика ІТ-компанія, друкарня та ЛітМузей. По-друге, подарунки за різні місця — корисні гаджети: планшети, комплекти для відеоблогерів та смарт-годинники. І, звичайно, — книжкові сертифікати, які дозволять обрати й отримати хорошу добірку видань. Цього року «книжковий партнер» і співорганізатор — видавництво Vivat. Нарешті, найцікавіші роботи будуть опубліковані на сайті BaraBooka та в журналі Однокласник.

Читайте й пишіть свої рецензії на книжки українських авторів.Як відомо, діти, які читають, стануть дорослими, які думають.

ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня. У 2021 році він припадає на 20 травня.

Цьогоріч цьому прекрасному святу – вже 15 років.

Історія Дня вишиванки

День вишиванки – відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Відзначати його почали у 2006 році. Ініціатором стала студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.

Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Того року цю ініціативу підтримали декілька студентів та викладачів, одягнувшись відповідно.

Нині ж це свято набуло міжнародних масштабів і український традиційний одяг одягають усе більше людей не лише в нашій країні, а по всьому світу.

Цікаві факти про українську вишиванку

Українська вишиванка має дуже давнє походження. Як свідчать багато досліджень, вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст.

Нині найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам.

Кожен регіон України має свою техніку вишивання, деталі та тематику орнаменту і традиційні кольори вишиванки.

Загалом в Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.

Іван Франко свого часу вміло поєднав українську вишиванку із буденним одягом. Він скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменник постає на 20-гривневій купюрі.

Рекордну кількість людей, одягнутих у вишиванки, було зафіксовано у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру внесено до Книги рекордів України.

Ювілейний рік свята  присвячено українській традиційній музиці та екологічним проблемам.

Як пов’язані культурна спадщина та екологія? Насправді взаємопроникливо.

Коли певна територія стає непридатною для життя, з часом зникає і вся місцева культура, яка століттями створювалася предками.

Протягом останніх десятиліть в Україні висохло близько 10 тисяч річок. Це означає, що більше не використовуються їхні старовинні назви, зникають з ужитку пісні, казки, легенди, пов’язані з цими річками.

Вирубування лісів загрожує не лише затопленням цілих регіонів, а й, змушуючи жителів постійно відновлювати втрачене, «вимиває» багатство місцевих традицій та звичаїв.

Надмірне використання пластику нав’язує прості швидкі побутові рішення, створюючи споживацьке суспільство, яке все менше схильне заглиблюватися в культуру та історію, а також  бути відповідальним за майбутнє.

Цього року День вишиванки відбуватиметься у форматі Дня вуличної етномузики. На величезній кількості локацій (площі, парки, пішохідні вулиці) гратимуть традиційні музики (кобзарі, лірники, сопілкарі, трембітарі, дримбарі, цимбалісти тощо).

Святкуймо 15-ліття Всесвітнього дня вишиванки гучно та дзвінко!

НІКОЛИ ЗНОВУ

 

У ці травневі дні разом з Європою та світом ми відзначаємо День пам'яті та примирення і вшановуємо мужність і відданість тих, хто  здобував перемогу над нацизмом у Другій світовій війні.

Ми в неоплатному боргу перед синами і дочками України, юність яких жорстоко обірвала війна.

Ці дні  важливі для нашого народу й нашої історії. День перемоги – символ мужності та згуртованості заради вищої мети – спільної перемоги.

На жаль, з року в рік, учасників у Другій світовій війні залишається все менше, і кожен українець зобов’язаний дякувати їм за мирне небо над головою.

Світла пам'ять загиблим у боях за визволення, захист честі та гідності рідного народу. Земний уклін героям війни, які зуміли вижити у страшному пеклі ворожих навал та крізь усе життя пронесли любов до Батьківщини.

Пам’ять про подвиги захисників назавжди залишиться в серцях багатьох поколінь.

Наш святий обов’язок — шанувати безцінний подвиг ветеранів, зберегти спогади очевидців кривавих років війни для наступних поколінь.

Ми обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом «Ніколи знову». Коли сьогодні на Сході України йде війна, для нас мир це не закляклий страх перед ворогом, не просто відсутність військових дій, а ключова умова для гармонійного розвитку особистості та суспільства. Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

ДИВОСВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСАНКИ

Христос Воскрес ! Світле, наповнене духовністю і щирістю свято, настало. Це початок нового життя, в якому буде трохи більше віри, ніж зазвичай. Тому, в цей особливий день, бажаємо душевної рівноваги та спокою, здоров’я, радості, святого натхнення, підтримки близьких та друзів, вірі в краще, в любов, в надію, та багато світлих днів. Зі святом Великодня!

Напевно, кожна людина хоч раз у своєму житті намагалась зробити писанку власноруч. Хтось просто опускав яйця у фарбу, чи наклеював наліпки, а комусь вистачало наснаги та терпіння виготовити справжній шедевр – розмалювати писачком. Запрошуємо до музею Краматорської української гімназії, де можна ознайомитися з тематичною виставки «Дивосвіт Української писанки» . Тут  можна дізнатися про написання писанок, види розмальованих яєць, символічність їх кольорів та орнаментів, а також власноруч розписати їх.

 

Традиційно в Україні писанки виготовляли лише жінки (зараз цим займаються не залежно від статі). Для виготовлення писанки знадобиться писачок, фарби, яйце, віск (бажано бджолиний), свічка та посуд, для розведення фарби. Якщо ви плануєте робити писанку в світлій гамі, то варто обирати яйця з білою шкарлупою. Зазвичай писанки пишуть на видутих яйця (останні можна ще довго зберігати як елемент декору).

Якщо ви хочете виготовляти писанку з видутого яйця, то варто перевірити його на міцність (піднести до світла і перевірити чи немає тріщин) та свіжість (шкарлупа не блистить та на дотик шершава, ніби крейда). Традиційно писанку створюють нашаруванням кольорів: наносять віск на ті місця, що мають залишитись білими, та занурюють в жовту фарбу (для світлих писанок) або фарбу іншого кольору (для темних чи яскравих писанок). Якщо ви хочете досягти більш темних чи насичених кольорів, яйце у фарбі потрібно тримати довше (для світлих достатньо тримати у ємності з фарбою 10 секунд). Коли писанки будуть готові, потрібно обтерти віск та вкрити лаком (за бажанням).

Отож, повертаймо свою історичну пам’ять, повертаймо обряди наших Предків та пишімо писанки. І святкуймо ВЕЛИКДЕНЬ.