ТЕМА ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:НОСИТИ НЕ МОЖНА ВІДМОВИТИСЯ.

Носити не можна відмовитися: розставляємо акценти у питанні шкільної форми

Журнал «На Урок»

https://naurok.com.ua

Поговоримо про шкільну форму.

Днями Президентом України було підписано указ про визнання таким, що втратив чинність, указу від 1996 року «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти». Це означає, що тепер ніхто точно не має права змусити батьків одягати своїх дітей у форму.

Цей указ давно був приводом для чвар між батьками та деякими шкільними адміністраціями. У квітні на сайті Електронних петицій навіть було розпочато збір підписів (уже вкотре!) за скасування обов’язкового носіння форми. І хоча необхідної кількості голосів набрано не було, але указ все одно скасували.

Утім, у МОН давно говорили про те, що змушувати дітей вдягатися у форму ніхто не може, все має бути добровільно. І навіть якщо пункт про дрес-код є у статуті школи, адміністрація перш за все має порадитися з батьками. Та проблема, попри заяви МОН, все одно нікуди не зникала. Та чи зникне і зараз? Давайте і ми спробуємо розглянути всі аргументи сторін та розібратися у цьому складному питанні: шкільна форма потрібна чи ні?

1. Шкільна форма закриє питання дискримінації

Так. Задум був цілком справедливий: однаковий одяг не давав би змоги матеріально виділитися, а учнів планували забезпечити недорогою шкільною формою (соціально незахищені категорії населення мали взагалі отримати її безкоштовно). Зараз батькам доводиться купувати форму самостійно, подеколи обмежується лише традиційним «білий верх – чорний низ», але все одно всі діти у школі вдягнуті приблизно однаково. І от уже ніхто не має змоги похвалитися модним брендом. 

Ні. Швидко виявилося, що форма – недешеве задоволення, а її купівля добряче вдарить по сімейному бюджету. Більше того, інколи батьків змушували купувати форму в певних підрядників та ще й за завищеними цінами. І далеко не завжди одяг був якісним. І тут проблема «матеріального виділення» стала як ніколи гостро: якщо більшість батьків вирішувала придбати дорогу форму, менш забезпечених людей ніхто не слухав. Тож їм залишалося або підкоритися рішенню більшості, або піти проти, наражаючися на конфлікт і з іншими батьками, і зі шкільною адміністрацією. Дуже багато історій про це є у групі «Батьки SOS».

2. Шкільна форма незручна

Так. Джинси – дуже зручний одяг (якщо вони правильно підібрані, звісно), і з цим дуже важко сперечатися. І брюки або спідниці (принаймні ті, які пропонуються до більшості форм), просто не здатні з ними конкурувати. Діти дуже активні та непосидючі, це й не дивно, адже навкруги стільки нового та цікавого! Тому дійсно, суворий дрес-код тут недоречний.

Ні. Форма може бути зручною, це доводить досвід інших країн. Тільки необхідно серйозно підійти до проблеми та розробити відповідні фасони. Або ж узяти приклад з Ізраїлю, де діти ходять у футболках та шортах, чи Китаю, де учні носять спортивні костюми. Але тут ще треба працювати з уявленнями багатьох людей про те, що шкільна форма, це лише брюки/спідниці/сорочки/блузки тощо.

3. Шкільна форма не дає проявити індивідуальність

Так. Форма всіх зрівнює – з цим погодяться і її прихильники, і противники. А коли всі рівні, то чому заздрити? Але тут ми підходимо до іншого питання: якщо всі рівні, чого прагнути? Якщо ми хочемо виховати креативну та сильну особистість, то не варто починати з обмежень, навпаки, необхідно дати свободу дій. І можливість обирати будь-який одяг у цьому випадку відіграє величезну роль.

Ні. Проявити свою індивідуальність через одяг дуже просто, але цього недостатньо для того, аби стати креативною особистістю. Креатив потрібно виховувати та розвивати, і в учителів є для цього дієві навчальні інструменти. І одяг тут не має великого значення. 

4. Шкільна форма дисциплінує

Так. Дрес-код завжди накладає відбиток на особистість. Якщо ти одягаєшся певним чином, то і поводиш себе відповідно. Це правило дійсно працює, хоча не завжди і не з усіма.

Ні. Вважається, що вдягнені певним чином діти будуть більш дисциплінованими та охоче дотримуватися правил та стандартів. Але чи так це насправді? Чи захочуть діти менше бігати та пустувати, якщо вдягнути їх у діловий костюм? Давайте відверто: навряд. Бо такий вік. І це нормально.

5. Шкільна форма – ознака престижу

Так. У багатьох країнах світу це дійсно так. Є школи, навчання в яких вважається престижним, наприклад, Eton College. Такі школи мають довгу славетну історію і діти дуже пишаються тим, що навчаються тут, а отже із гордістю носять шкільну форму.

Ні. Чи багато в нашій країні шкіл з такою історією? Відповідь на це питання ми всі знаємо і сподіваємося, що таких шкіл буде дедалі більше. А поки що зауважимо, що у багатьох відомих школах світу учням будуть раді незалежно від того, що вони одягнуть. 

Зверніть увагу: відміна указу не означає, що дітям, які з задоволенням носили шкільну форму, доведеться із нею розпрощатися. Це говорить лише про те, що носити її не обов'язково. А як у ваших школах ставляться до питання учнівського одягу? Давайте разом розберемося, що краще!

ТАЛАНТ. ІНТЕЛЕКТ. ТВОРЧІСТЬ.

   12 червня 2019 року   відбулася церемонія нагородження переможців ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів,  ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, творчих конкурсів за підтримки Міністерства культури України та їх наставників. Переможців прийшли привітати почесні гості: Куць О.І., голова Донецької облдержадміністрації,Стокоз І.С.,заступник голови ОДА, Сідашева Т. В., в.о. директора департаменту освіти і науки.

    Куць О.І. звернувся до присутніх зі словами подяки та побажаннями натхнення та наснаги до нових звершень, вручив переможцям цінні подарунки.

    Хочу нагадати, що у  2018-2019 навчальному році 916 учнів на рівні області взяли участь у предметних олімпіадах. На всеукраїнському рівні 42 учні з Донеччини отримали призові місця: 4 здобули диплом першого ступеня, 9 - другого і 29 - третього ступеня.

  З гордістю хочеться зазначити, що серед  4-х учнів Донеччини, які здобули перемогу першого ступеню є учениця Краматорської української гімназії Боклаг Олеся,яка посіла І м. на  всеукраїнському рівні предметної олімпіади з української мови та літератури.(наставник Сезько Т.А.)

   Олесі була надана честь виступати перед святковим зібранням. Гімназистка звернулася до присутніх зі словами:

"Вельмишановна громадо.

    Дякую долі, що дала мені змогу сьогодні стояти перед Вами. І це завдяки наполегливій праці дружної команди педагогів-наставників, великій любові до українського слова, бажання піднести його на найвищий рівень, перемозі на Всеукраїнській предметній олімпіаді з української мови та літератури.

      Я, учениця 8 класу Краматорської української гімназії, представляла у складі команди рідну Донеччину на рівні України та мала змогу довести, що Донеччина — це Україна, що на моїй рідній землі шанують українську мову, розвивають її, говорять нею. Незабутні враження від подорожі до м. Кропивницького, де  цього року відбувався всеукраїнський етап  предметної олімпіади. Нові враження, нові знайомства, нові обрії відкрито.

     Я — щаслива дитина, бо маю дружну родину, змогу навчатися в одному з найкращих закладів Донецької області, маю гарних наставників. Тішуся з того, що мій учитель для мене не лише джерело знань, а помічник, друг, який супроводжує у процесі пізнання й досліджує світ разом зі мною.

    Народна мудрість стверджує: скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Але я впевнена, що без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури. З гідністю й шаною усвідомлюю велику вагу рідного слова й особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім.

      На думку спадають слова Марії Склодовської-Кюрі: «Важливо вірити, що талант нам дається не просто так – і що за будь-яку ціну його потрібно для чогось використовувати». Тож буду використовувати свої знання та сили  на славу рідного міста, Донеччини, України. Бажаю всім присутнім утверджувати рідну мову, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну й українців!"

     Тож свято «Таланту, інтелекту, творчості» добігло кінця. А перед гімназистами та їх наставниками  відкрито нові вершини, які ще треба підкорити.

УРА! КАНІКУЛИ

Ось і почалося таке довгоочікуване літо. А з ним – і три чудові місяці без уроків, домашніх завдань, семінарів та конференцій. Час гарного відпочинку та шалених розваг. Канікули! Слово, яке без заперечення викликає почуття радості та нестримного щастя. Хтось уже мріє про море? А хто пакує валізи, щоб поїхати  до оздоровчого табору? На когось чекають бабусі й дідусі? А кому і вдома чудово відпочивається? У вас усе літо попереду, щоб здійснити всі мрії та задуми. 
Любі гімназисти, колеги  бажаємо мирного, теплого літа, сонячної погоди, холодного морозива, бронзової засмаги та незабутніх вражень!

ОСТАННІЙ ДЗВОНИК ПРОЛУНАВ

31 травня 2019 року відбулася урочиста лінійка, присвячeна закінчeнню навчального року для учнів 1（5）－7（11）класів.

Для гімназистів цe означає, що розпочинаються канікули,сповнeні яскравими вражeннями. А для випускників цeй дзвоник є справді останнім у стіназ рідної гімназії. Пeрeд ними відкриваються нові горизонти.

Наші випускники вирушають у зовсім дорослe, нeзнайомe, самостійнe життя, залишаючи позаду нeзабутні, щасливі шкільні роки.

Хвилюючі почуття пeрeповнювали сьогодні кожного випускника Краматорської української гімназії.

Свято прикрасив  шкільний вальс, прощальний дзвоник та світлі мрії на майбутнє, які  з кульками-голубами стрімко поринули в нeбо.

За гімназійною традицією, свої повноваження прапороносців випускники 7(11)-х класів передали своїм молодшим друзям, які досягли в навчанні й громадському житті гімназії високих результатів.

Почесні прапороносці-випускники Реєк Євген, Хозіна Валерія, Нестеров Борис, Тарасова Марія передали свої повноваження учням 6-х класів.

Почесне право підняти  Державний прапор України та Прапор гімназії  було надано учням 6-х класів: претендентці на нагородження медаллю, багаторазовій призерці та переможниці олімпіад з української мови та літератури, англійської та німецької мов, конкурсу-захисту наукових робіт МАН та знавців української мови ім. П. Яцика  Остапчук Анастасії та претенденту на нагородження медаллю, багаторазовому переможцю міського та обласного етапів МАН, номінанту міжнародного конкурсу з українознавства  Логовічову Іллі, претендентці на нагородження медаллю, переможиці та призеру олімпіад з української, німецької, англійської мов, конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика Приймачек Ксенії, активісту учнівського самоврядування гімназії, призеру олімпіад з української мови та літератури, конкурсу знавців ім. П. Яцика Фільчакову Денису.

Нe можна нe сказати про надзвичайний подарунок для рідної Alma mater від випускників 2019 року－цe глобус пам’яті, на якому відтeпeр будуть залишатися замочки на згадку про щасливі 11 років навчання в Краматорській українській гімназії. Завдяки нашим крeативним, талановитим та надзвичайно щирим учням, у гімназії будe нова світла, добра традиція.

А ще тепер на подвір'ї гімназії буде рости ялинка, яку учні 7(11)- а класу посадили разом зі своїм класним керівником Савчук Іриною Григорівною.

Щиро бажаємо нашим випускникам міцного здоров’я, особистих пeрeмог, рeалізації задумів і творчих планів, Божого благословeння, щeдрої долі, вірних друзів та передусім мирного неба. Щасти вам у всьому！