ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ З ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ В КУГ

Головне – не будь байдужим і пасивним!

З 16 по 21 вересня поточного року в усіх школах Краматорска триває Всеукраїнський тиждень протидії булінгу.

Сьогодні, 20 вересня, на годині спілкування, ми, учні 6(10)-б класу, долучилися до цієї події та разом зі своїм класним керівником Савчуком Олегом Анатолійовичем розширили знання з актуальної теми.

Ми дізналися, що 18 грудня 2018 року було прийнято Закон України №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» , яким закріплено поняття булінгу (цькування) та встановлено адміністративну відповідальність за його вчинення. Підставою для прийняття Закону стала поширеність випадків булінгу серед школярів. За даними дослідження UNICEF в Україні у 2017 році, 67% дітей стикалися з булінгом в тих чи інших проявах (були жертвою чи свідком).

05 лютого 2019 року було винесено перше судове рішення за фактом цькування у школі. Станом на 9 вересня 2019 року судами було розглянуто 197 справ про булінг. Із загальної кількості розглянутих справ у 93 справах було винесено рішення про накладення стягнення, 47 справ відправлено на доопрацювання до органів поліції, а ще 43 – закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення або спливом строку притягнення до відповідальності.

Минулого року Міністерством юстиції України було проведено перший Всеукраїнський тиждень з протидії булінгу. Це був масштабний комплекс заходів, направлених на одночасну та усесторонню роботу з протидії булінгу в закладах освіти.

 Наш тренінг почався із поняття, що таке «булінг». Не кожний з нас, до цього моменту розумів, що це за поняття, бо, хоч воно й означає цілеспрямоване гноблення когось з колективу, та все ж розуміння значення цього слова виявилося непростим. Виникла жвава дискусія. У ході тренінгу ми дізналися про те, які є ознаки булінгу, як відрізнити звичайний конфлікт від цього жахливого явища.

 Разом із класним керівником, ми розглянули приклади та різновиди  булінгу, дізналися про жертв цькування, булерів (тих, хто цькують жертву), помічників булерів і спостерігачів (можуть бути на боці булера або жертви агресії). І останні, тобто спостерігачі, на нашу думку, жахливіші, аніж сам булер. Бо ті самі люди просто стоять і розважаються спостеріганням за черговим сеансом публічного приниження, цькування нещасної жертви. Чому вони не можуть втрутитись?

Усі разом ми розглянули різні ситуації і обговорили можливі рішення. Дізналися, що треба робити аби не стати пасивним спостерігачем, як можна боротися із насиллям у школі.

Із цієї години спілкування кожен із нас виніс для себе важливу інформацію. Ця година запам’ятається нам на довгий час і я впевнена, що кожен зробив для себе правильні висновки.

Головне – не бути байдужими і пасивними!

Автор: Владислава Коваленко, 

заступник старости 6(10) - Б класу КУГ.