ОБИРАЙ РІДНУ. МОВА КОЖНОГО ЕТНОСУ - НЕПОВТОРНА І СВОЯ.

Свято рідної мови за рішенням ЮНЕСКО відзначають 21 лютого всі народи Землі. Рідне, материнське слово для кожного є оберегом. Воно таїть у собі надбання віків, пам'ять усього народу, оберігає й передає всі виміри духовних скарбів поколінь.  

В Україні це значуще свято для представників 130 національностей, носіїв рідних мов, які проживають на теренах нашої держави.

Духовні надбання кожного етносу зберігають і передають із покоління в покоління рідну мову, мудрість, культуру, традиції та обряди.

Мова кожного етносу – неповторна і своя.
Сьогодні, 21 лютого у Краматорській українській гімназії  звучало слово й української, російською, німецькою, англійською мовами. Учні 7-11 класів під керівництвом своїх педагогів Шелковою Катериною Олександрівною, учителем зарубіжної літератури, Дмитрієвою Інною Геннадіївною, Ченакал Ольгою Павлівною, Соломкою Людмилою Іванівною, учителями англійської мови, Сопіною Ольгою Олексіївною, Ладикою Марією Семенівною, учителями німецької мови, підготували радіолінійку. Тут звучало й слово Шевченка українською й англійською, поезії Гете німецькою й Байрона й Бернса англійською.

Велична ти і прекрасна, наша Україно! На твоїх теренах мирно і дружно проживають багато представників різних національностей, які об'єднані спільним корінням, історією, самобутніми традиціями, культурою і світобаченням.

Рідна мова кожного етносу — це невичерпне джерело народної душі, з якого виростаємо, яким живемо, завдяки якому милуємося і пишаємо світом, що нас оточує.

Мати, Батьківщина, мова – це найсвятіші слова для кожної людини. Наші батьки з дитинства вчать нас цінувати і любити рідну мову. З рідного слова розпочинається велика дорога у доросле життя. З покоління в покоління наші предки передавали нам рідну мову у піснях, казках, легендах, прислів'ях та переказах.

Материнська мова увібрала в себе спів птахів, шум річок і морів, запах стиглого колосу. Рідне слово немов квітучий сад, що вабить око своєю неперевершеною красою.

Відомо, що широту знань учнів про мову і мовлення, розвиток і збереження допомагають формувати поетичні й художні твори.

Тож нехай кожна мова стане духовним джерелом єднання і міжнаціональної злагоди в багатонаціональному українському суспільстві.

Бережімо рідне слово, бо в ньому не тільки гомін лісів, переливи струмків, шепіт трав, а й високий дух пращурів, сила нашого сьогодення і поступ майбутній.

Сучасний світ знає, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.